струмливий
СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е.
Який перебуває в постійному русі, постійно струмує.
– А оця ріка, що біжить попід нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- струмливий — струмли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- струмливий — -а, -е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- струмливий — СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує. — А оця ріка, що біжить попід нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (Гончар, Циклон, 1970, 124). Словник української мови в 11 томах