1. Словник української мови в 11 томах

струмливий

СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує.

— А оця ріка, що біжить попід нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (Гончар, Циклон, 1970, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струмливий — струмли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. струмливий — СТРУМЛИ́ВИЙ, а, е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує. – А оця ріка, що біжить попід нами, в ній, мабуть, теж щось заколдоване [зачароване]?.. Дочка гір, струмлива невтомниця, де бере вона початки свої і аж де перестане бути собою? (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. струмливий — -а, -е. Який перебуває в постійному русі, постійно струмує. Великий тлумачний словник сучасної мови