стрясатися

СТРЯСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРЯСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. стря́сся, ла́ся, ло́ся; док.

1. Тремтіти, трястися, здригатися від хвилювання, нервового збудження і т. ін.

Він ридав уголос, схлипуючи і примовляючи, стрясаючись усім тілом (Ю. Смолич);

Дарка стає в куток – обличчям до стіни. Вона вся стрясається від сліз (Ірина Вільде);

// Дрижати, хитатися, коливатися.

Повітряні бої майже не припинялись .. Від безперервних вибухів двигтіли, стрясались стіни (Яків Баш);

З грохотом звалилося склепіння, земля стряслась (І. Франко);

* Образно. Одного морозного ранку околиці Гродно стряслись од дружної стрілянини (Олесь Досвітній).

2. Робитися, відбуватися, траплятися (перев. про що-небудь погане).

Театр не терпить фальші, підміни штучним справжнього. Коли стрясається така біда, то він стає облудою, самою видимістю (з газ.);

[Офіцер зв'язку:] Стряслась біда: прорвались знову німці на рубежах майора Кругляка (Іван Ле і О. Левада);

Стряслося якесь горе над людьми, а Тарас уже тут, – втішає, піднімає дух (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. стрясатися — стряса́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стрясатися — -аюся, -аєшся, недок., стрястися, -суся, -сешся; мин. ч. стрясся, -лася, -лося; док. 1》 Тремтіти, трястися, здригатися від хвилювання, нервового збудження і т. ін. || Дрижати, хитатися, коливатися. 2》 Робитися, відбуватися, траплятися (перев. про що-небудь погане).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрясатися — СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. стрясатися — СТРЯСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СТРЯСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. стря́сся, ла́ся, ло́ся; док. 1. Тремтіти, трястися, здригатися від хвилювання, нервового збудження і т. ін.  Словник української мови в 11 томах