стряснути

СТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод.

Однокр. до стряса́ти.

– Та не метай калені стріли [звертання до вітру] В хоробрих русичів! Стрясни Вагу землі, як грім весни, Щоб половцям були могили... (А. Малишко);

– Друже, чого ж ти мовчиш? – ласкаво стряснув Богдана за плече Духнович (О. Гончар);

* Образно. Плач стряснув товпою (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. стряснути — стрясну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стряснути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стрясати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стряснути — СТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до стряса́ти. — Та не метай калені стріли [звертання до вітру] В хоробрих русичів! Стрясни Вагу землі, як грім весни, Щоб половцям були могили… (Мал., Звенигора, 1959, 35); *Образно. Плач стряснув товпою (Хотк., II, 1966, 294).  Словник української мови в 11 томах