Словник української мови у 20 томах

стрімливо

СТРІМЛИ́ВО.

Присл. до стрімли́вий.

Клас гри [у футбол] зростатиме бурхливо, стрімливо, могутньо (з газ.);

Тільки кіннотники та зрідка мотоциклісти пролітали іноді стрімливо, та ще галопом гримотіла часом артилерія, – власне, не артилерія, .. бо тяжкі гармати тягнуто волами й коровами (І. Багряний);

Козацькі полки стрімливо вдарили на королівський табір, польська кіннота затримала козаків (Р. Іваничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стрімливо — стрімли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. стрімливо — Присл. до стрімливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрімливо — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови
  4. стрімливо — СТРІМЛИ́ВО. Присл. до стрімли́вий. Клас гри [у футбол] зростатиме бурхливо, стрімливо, могутньо (Літ. Укр., 4.XII 1962, 4).  Словник української мови в 11 томах