стрімливо
СТРІМЛИ́ВО.
Присл. до стрімли́вий.
Клас гри [у футбол] зростатиме бурхливо, стрімливо, могутньо (з газ.);
Тільки кіннотники та зрідка мотоциклісти пролітали іноді стрімливо, та ще галопом гримотіла часом артилерія, – власне, не артилерія, .. бо тяжкі гармати тягнуто волами й коровами (І. Багряний);
Козацькі полки стрімливо вдарили на королівський табір, польська кіннота затримала козаків (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)