стрімливий
СТРІМЛИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що стрімки́й 2, 4.
Водій “Хорха” засигналив.., щоб він [прохожий] випадково не зробив дурниці й не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (П. Загребельний);
Весело стрибають одна поперед одної стрункі стрімливі кізочки (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)