стрімливий
СТРІМЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що стрімки́й 2, 4.
Водій «Хорха» засигналив.., щоб він [прохожий] випадково не зробив дурниці й не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (Загреб., Європа 45, 1959, 107);
Весело стрибають одна поперед одної стрункі стрімливі кізочки (Тулуб, В степу.., 1964, 42).
Словник української мови (СУМ-11)