стрімкість
СТРІ́МКІСТЬ, кості, ж. Якість і властивість за знач. стрімки́й.
Велика сила її [гори] зелені, що чинила її похмурою, і її стрімкість зберігали її від відвідин літніх гостей (Коб., I, 1956, 469);
Як більшість людей його фаху, на яких мовби сама стрімкість життя накладає свій відбиток, він був життєлюбом, запальним, компанійським хлопцем (Гончар, Тронка, 1963, 290).
Словник української мови (СУМ-11)