1. Словник української мови в 11 томах

стрімкість

СТРІ́МКІСТЬ, кості, ж. Якість і властивість за знач. стрімки́й.

Велика сила її [гори] зелені, що чинила її похмурою, і її стрімкість зберігали її від відвідин літніх гостей (Коб., I, 1956, 469);

Як більшість людей його фаху, на яких мовби сама стрімкість життя накладає свій відбиток, він був життєлюбом, запальним, компанійським хлопцем (Гончар, Тронка, 1963, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрімкість — стрі́мкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрімкість — СТРІ́МКІСТЬ, кості, ж. Якість і властивість за знач. стрімки́й. Велика сила її [гори] зелені, що чинила її похмурою, і її стрімкість зберігали її від відвідин літніх гостей (О. Словник української мови у 20 томах
  3. стрімкість — -кості, ж. Якість і властивість за знач. стрімкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрімкість — ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо). Словник синонімів української мови