стрімко
СТРІ́МКО. Присл. до стрімки́й 1-3.
З ліска вела крутая стежка Стрімко вниз зеленою лукою (Фр., XIII, 1954, 345);
Дорога стрімко пішла в яр, з якого визирали верховини старих осик (Донч., Пісня.., 1947, 21);
Сріблясті реактивні [літаки], вихопившись десь із приморського аеродрому, стрімко йдуть у височінь і тягнуть угору білі стрічки (Гончар, Тронка, 1963, 14);
Вода стрімко неслась в озеро (Томч., Готель.., 1960, 15);
Крутояр вийшов з каюти так стрімко, що аж вітром повіяло на всіх (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 94);
У повоєнний час радянська наука, що стрімко й переможно розвивалася, зайняла передові позиції на світовій арені (Наука.., 11, 1967, 3);
Вона [могила] стрімко підіймається вгору і ніби вінчає всю куполоподібну місцевість, що панує над розлогими навколишніми степами (Добр., Тече річка.., 1961, 11).
Значення в інших словниках
- стрімко — стрі́мко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стрімко — див. СТРІМГОЛОВ і всі мож. пох. від СТРІМКИЙ. Словник синонімів Караванського
- стрімко — СТРІ́МКО. Присл. до стрімки́й 1–3. З ліска вела крутая стежка Стрімко вниз зеленою лукою (І. Франко); Дорога стрімко пішла в яр, з якого визирали верховини старих осик (О. Словник української мови у 20 томах
- стрімко — Присл. до стрімкий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрімко — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
- стрімко — Стрі́мко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стрімко — Стрімко нар. 1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247. 2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у. 3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка