стріскати
СТРІ́СКАТИ, аю, аєш, що і без прям. дод., вульг.
Док. до трі́скати 5.
– Пирога спекли, медом помазали, нам показали, а самі стріскали (з публіц. літ.);
– А сало де? Уже стріскала, стара гаргаро? (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)