студентик
СТУДЕ́НТИК, а, ч., перев. зневажл.
Те саме, що студе́нт.
Цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич);
Гаркуша.., зоставшись біля воза, направив своє хрящувате вухо до волосного ґанку, на той новий закон, що його вичитував студентик (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)