студентик
СТУДЕ́НТИК, а, ч., перев. зневажл. Те саме, що студе́нт.
Цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Хотк., І, 1966, 151);
Гаркуша.., зоставшись біля воза, направив своє хрящувате вухо до волосного ганку, на той новий закон, що його вичитував студентик (Гончар, II, 1959, 213).
Словник української мови (СУМ-11)