Словник української мови в 11 томах

студентик

СТУДЕ́НТИК, а, ч., перев. зневажл. Те саме, що студе́нт.

Цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Хотк., І, 1966, 151);

Гаркуша.., зоставшись біля воза, направив своє хрящувате вухо до волосного ганку, на той новий закон, що його вичитував студентик (Гончар, II, 1959, 213).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. студентик — студе́нтик іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. студентик — СТУДЕ́НТИК, а, ч., перев. зневажл. Те саме, що студе́нт. Цей засмальцьований Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич); Гаркуша..  Словник української мови у 20 томах
  3. студентик — -а, ч., перев. зневажл. Те саме, що студент.  Великий тлумачний словник сучасної мови