стулка
СТУ́ЛКА, и, ж.
Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися.
Кількість вентиляційного повітря регулюється відчинянням стулок (з наук. літ.);
Перед дверима квартири зупинилась [собака] і почала пильно дивитися в щілину між стулками (П. Панч);
Він зник за дверцятами шафи і там надівав чисту сорочку – над стулками виднілися його міцні засмаглі руки (С. Голованівський);
// Половинка стручка або окрема частина коробочки, що розпадається після дозрівання плодів у деяких рослин.
Надламуючи кінці стручків [гороху і квасолі], видаляють жилки, які з'єднують стулки (з наук.-попул. літ.);
Сирець з коробочок, що розкрилися через 5 –6 днів після приморозку.., краще збирати разом із стулками, а потім переробляти їх на бавовноочиснику (з наук. літ.);
// Кожна з двох половинок черепашки.
До її [черепашки] твердих стулок поприставало багато інших черепашок, далеко менших, ніж вона сама, – круглих і довгастих, а то ще закручених, як крендельки (О. Донченко);
Зовні стулки перлівниць непоказні, сіро-зеленого або чорного кольору, а всередині мають красивий яскраво-перламутровий блиск (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)