стулка

СТУ́ЛКА, и, ж.

Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися.

Кількість вентиляційного повітря регулюється відчинянням стулок (з наук. літ.);

Перед дверима квартири зупинилась [собака] і почала пильно дивитися в щілину між стулками (П. Панч);

Він зник за дверцятами шафи і там надівав чисту сорочку – над стулками виднілися його міцні засмаглі руки (С. Голованівський);

// Половинка стручка або окрема частина коробочки, що розпадається після дозрівання плодів у деяких рослин.

Надламуючи кінці стручків [гороху і квасолі], видаляють жилки, які з'єднують стулки (з наук.-попул. літ.);

Сирець з коробочок, що розкрилися через 5 –6 днів після приморозку.., краще збирати разом із стулками, а потім переробляти їх на бавовноочиснику (з наук. літ.);

// Кожна з двох половинок черепашки.

До її [черепашки] твердих стулок поприставало багато інших черепашок, далеко менших, ніж вона сама, – круглих і довгастих, а то ще закручених, як крендельки (О. Донченко);

Зовні стулки перлівниць непоказні, сіро-зеленого або чорного кольору, а всередині мають красивий яскраво-перламутровий блиск (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стулка — сту́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стулка — -и, ж. Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися. || Половинка стручка або окрема частина коробочки, що розпадається після дозрівання плодів у деяких рослин. || Кожна з двох половинок черепашки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стулка — СТУ́ЛКА, и, ж. Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися. Кількість вентиляційного повітря регулюється відчинянням стулок (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах
  4. стулка — 1. Обрамування віконного отвору бруском. 2. Половина дверей, воріт, що закриваються. Архітектура і монументальне мистецтво