стулка
СТУ́ЛКА, и, ж. Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися.
Кількість вентиляційного повітря регулюється відчинянням стулок (Довідник сіль. будівельника, 1956, 498);
Перед дверима квартири зупинилась [собака] і почала пильно дивитися в щілину між стулками (Панч, На калин. мості, 1965, 283);
Він зник за дверцятами шафи і там надівав чисту сорочку — над стулками виднілися його міцні засмаглі руки (Голов., Тополя.., 1965, 98);
// Половинка стручка або окрема частина коробочки, що розпадається після дозрівання плодів у деяких рослин.
Надламуючи кінці стручків [гороху і квасолі], видаляють жилки, які з’єднують стулки (Технол. пригот. їжі, 1957, 25);
Сирець з коробочок, що розкрилися через 5-6 днів після приморозку.., краще збирати разом із стулками, а потім переробляти їх на бавовноочиснику (Техн. культ., 1956, 278);
// Кожна з двох половинок черепашки.
До її [черепашки] твердих стулок поприставало багато інших черепашок, далеко менших, ніж вона сама, — круглих і довгастих, а то ще закручених, як крендельки (Донч., V, 1957, 134);
Зовні стулки перлівниць непоказні, сіро-зеленого або чорного кольору, а всередині мають красивий яскраво-перламутровий блиск (Наука.., 7, 1961, 51).
Значення в інших словниках
- стулка — сту́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стулка — СТУ́ЛКА, и, ж. Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися. Кількість вентиляційного повітря регулюється відчинянням стулок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- стулка — -и, ж. Рухомо закріплена частина або половина якого-небудь предмета, який може закриватися і розкриватися. || Половинка стручка або окрема частина коробочки, що розпадається після дозрівання плодів у деяких рослин. || Кожна з двох половинок черепашки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стулка — 1. Обрамування віконного отвору бруском. 2. Половина дверей, воріт, що закриваються. Архітектура і монументальне мистецтво