стібнути

СТІБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод., рідко.

Однокр. до стіба́ти.

Сяде [Маруся] шити, то чи стібнула голкою, чи ні, чи виведе нитку, чи ні, а зараз і задумається (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. стібнути — стібну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. стібнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, рідко. Однокр. до стібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стібнути — СТІБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, рідко. Однокр. до стіба́ти. Сяде [Маруся] шити, то чи стібнула голкою, чи ні, чи виведе нитку, чи ні, а зараз і задумається (Кв.-Осн., II, 1956, 78).  Словник української мови в 11 томах