стібнути
СТІБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, рідко. Однокр. до стіба́ти.
Сяде [Маруся] шити, то чи стібнула голкою, чи ні, чи виведе нитку, чи ні, а зараз і задумається (Кв.-Осн., II, 1956, 78).
Словник української мови (СУМ-11)СТІБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, рідко. Однокр. до стіба́ти.
Сяде [Маруся] шити, то чи стібнула голкою, чи ні, чи виведе нитку, чи ні, а зараз і задумається (Кв.-Осн., II, 1956, 78).
Словник української мови (СУМ-11)