стік
СТІК, сто́ку, ч.
1. Дія за знач. стіка́ти 1.
– Треба придивитися, чи немає там [у мурі] отворів для стоку води (З. Тулуб);
Стік води в річки, озера і ставки в залісненій .. місцевості відбувається повільно (з наук.-попул. літ.).
2. гідр. Кількість води, що стікає в річку, озеро, море за певний період.
Багатоводні ріки відзначаються різкою нерівномірністю стоку, що призводить до великих паводків (з наук.-попул. літ.);
Досвід ряду господарств підтверджує великий ефект будівництва і використання ділянок малого зрошення за рахунок вод місцевого стоку (з публіц. літ.);
Поверхневий стік.
3. Те саме, що відтіка́ння.
Свої води в Байкал несуть 336 великих і малих приток, і коли б він не мав стоку, його рівень щороку підвищувався б на 1,7 метра (з наук.-попул. літ.);
У жодній частині світу немає таких великих просторів, позбавлених стоку в моря та океани, як в Азії (з навч. літ.).
4. Водовідвідний жолоб, труба або інший пристрій, по якому стікає вода; водостік;
// Схил, по якому збігає вода.
Побігли [діти] в поблизький невеличкий лісок, котрий находився на стоці так званої Чорної гори (І. Франко);
Володимир Галактіонович .. звернувся до хутірської громади з доброю порадою: зайнятись меліорацією, – зміцнити кручі посадками, зацементувати стоки яруг (І. Волошин);
// Місце впадання річки.
Край села Теплиць, у стоку річки Полянина, Горювала .. Харитина Вісім літ без чоловіка (М. Макаровський).
5. перев. мн., спец. Рідкі відходи, що стікають звідки-небудь.
Стоки – це звичайні відходи. Серед них немало таких, які не піддаються механічному очищенню (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)