стік
СТІК, сто́ку, ч.
1. Дія за знач. стіка́ти 1.
— Треба придивитися, чи немає там [у мурі] отворів для стоку води (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109);
Стік води в річки, озера і ставки в залісненій.. місцевості відбувається повільно (Наука.., 8, 1958, 2).
2. гідр. Кількість води, що стікає в річку, озеро, море за певний період.
Багатоводні ріки відзначаються різкою нерівномірністю стоку, що призводить до великих паводків (Наука.., 1, 1957, 39);
Досвід ряду господарств підтверджує великий ефект будівництва і використання ділянок малого зрошення за рахунок вод місцевого стоку (Ком. Укр., 7, 1966, 9);
Поверхневий стік.
3. Те саме, що відтіка́ння.
Свої води в Байкал несуть 336 великих і малих приток, і коли б він не мав стоку, його рівень щороку підвищувався б на 1,7 метра (Наука.., 8, 1956, 14);
У жодній частині світу немає таких великих просторів, позбавлених стоку в моря та океани, як в Азії (Фіз. геогр.., 6, 1957, 82).
4. Водовідвідний жолоб, труба або інший пристрій, по якому стікає вода; водостік;
// Схил, по якому збігає вода.
Побігли [діти] в поблизький невеличкий лісок, котрий находився на стоці так званої Чорної гори (Фр., VIII, 1952, 122);
Володимир Галактіонович.. звернувся до хутірської громади з доброю порадою: зайнятись меліорацією, — зміцнити кручі посадками, зацементувати стоки яруг (Вол., Дні.., 1958, 71);
// Місце впадання річки.
Край села Теплиць, у стоку річки Полянина, Горювала.. Харитина Вісім літ без чоловіка (Укр. поети-романтики.., 1968, 546).
5. перев. мн., спец. Рідкі відходи, що стікають звідки-небудь.
Стоки — це звичайні відходи. Серед них немало таких, які не піддаються механічному очищенню (Веч. Київ, 21.I 1972, 4).
Словник української мови (СУМ-11)