стілечки
СТІ́ЛЕЧКИ, присл., розм.
У визначено малій кількості.
[3-я дівчина:] Залізну булаву Всю ніч йому кували, Нещасні ковалі І стілечки не спали (О. Олесь);
Головою земельної комісії майже одноголосно обрали Тимофія Горицвіта, хоч і віднікувався він тим, що грамоти навіть от стілечки не має (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)