стінобитний
СТІНОБИ́ТНИЙ, а, е.
Те саме, що стінопробивни́й.
Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (П. Загребельний);
В XIII столітті змінилися умови війни, заявилися стінобитне знаряддя й каменекидальна артилерія, а разом з ними – стратегія й тактика війни (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)