стінобитний
СТІНОБИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що стінопробивни́й.
Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (Загреб., Диво, 1968, 263);
В XIII столітті змінилися умови війни, заявилися стінобитне знаряддя й каменекидальна артилерія, а разом з ними — стратегія й тактика війни (Літ. Укр., 9.IX 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)