стічний

СТІЧНИ́Й, а́, е́.

1. Який стікає куди-небудь.

Горб суціль порепався од стічних вод – розритий був великим проваллям та глибокими рівчаками (Є. Кротевич).

2. По якому або в який стікає що-небудь.

Ось невеличке болітце. Завалений місток через стічний рів (Ю. Бедзик);

Біля господарських приміщень, де утримується худоба, обладнують гноєсховища.., а коло них – стічні ями (з наук.-попул. літ.).

3. Який має стік куди-небудь (про водойми).

Стічними називаються озера, з яких витікають струмки, річки чи ріки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. стічний — стічни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стічний — [с'т'ічний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. стічний — -а, -е. 1》 Який стікає куди-небудь. Стічна течія — течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води. Стічні води — забруднені води, що їх видаляють через каналізаційну мережу. 2》 По якому або в який стікає що-небудь. 3》 Який має стік куди-небудь (про водойми).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стічний — СТІЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який стікає куди-небудь. Горб суціль порепався од стічних вод — розритий був великим проваллям та глибокими рівчаками (Крот., Сини.., 1948, 59). ◊ Стічна́ течія́ — течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води.  Словник української мови в 11 томах