стічний
СТІЧНИ́Й, а́, е́.
1. Який стікає куди-небудь.
Горб суціль порепався од стічних вод – розритий був великим проваллям та глибокими рівчаками (Є. Кротевич).
2. По якому або в який стікає що-небудь.
Ось невеличке болітце. Завалений місток через стічний рів (Ю. Бедзик);
Біля господарських приміщень, де утримується худоба, обладнують гноєсховища.., а коло них – стічні ями (з наук.-попул. літ.).
3. Який має стік куди-небудь (про водойми).
Стічними називаються озера, з яких витікають струмки, річки чи ріки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стічний — стічни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стічний — [с'т'ічний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- стічний — -а, -е. 1》 Який стікає куди-небудь. Стічна течія — течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води. Стічні води — забруднені води, що їх видаляють через каналізаційну мережу. 2》 По якому або в який стікає що-небудь. 3》 Який має стік куди-небудь (про водойми). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стічний — СТІЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який стікає куди-небудь. Горб суціль порепався од стічних вод — розритий був великим проваллям та глибокими рівчаками (Крот., Сини.., 1948, 59). ◊ Стічна́ течія́ — течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води. Словник української мови в 11 томах