стічний

стічни́й

[с'т'ічний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стічний — стічни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стічний — СТІЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який стікає куди-небудь. Горб суціль порепався од стічних вод – розритий був великим проваллям та глибокими рівчаками (Є. Кротевич). 2. По якому або в який стікає що-небудь. Ось невеличке болітце. Словник української мови у 20 томах
  3. стічний — -а, -е. 1》 Який стікає куди-небудь. Стічна течія — течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води. Стічні води — забруднені води, що їх видаляють через каналізаційну мережу. 2》 По якому або в який стікає що-небудь. 3》 Який має стік куди-небудь (про водойми). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стічний — СТІЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який стікає куди-небудь. Горб суціль порепався од стічних вод — розритий був великим проваллям та глибокими рівчаками (Крот., Сини.., 1948, 59). ◊ Стічна́ течія́ — течія, що виникає в океанах і морях внаслідок різниці в рівнях води. Словник української мови в 11 томах