субстантивація

СУБСТАНТИВА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.

Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники.

Початком субстантивації прикметника звичайно є опускання означуваного іменника (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. субстантивація — субстантива́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. субстантивація — -ї, ж., лінгв. Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. субстантивація — субстантива́ція (від лат. substantivum – іменник) процес переходу інших частин мови в іменник.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. субстантивація — СУБСТАНТИВА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Перехід слів якої-небудь граматичної категорії в іменники. Початком субстантивації прикметника звичайно є опускання означуваного іменника (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 232).  Словник української мови в 11 томах