судимий

СУДИ́МИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до суди́ти.

О князю Володимире, прости свого нерозумного сина! Не судіть і не судимі будете! (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. судимий — суди́мий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. судимий — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до судити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. судимий — СУДИ́МИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до суди́ти. О князю Володимире, прости свого нерозумного сина! Не судіть і не судимі будете! (Загреб., Диво, 1968, 223).  Словник української мови в 11 томах