судинка
СУДИ́НКА, и, ж.
Зменш. до суди́на 1, 2.
Він звільняє від прилеглих тканин кожну судинку й, блискавично орудуючи затисками, перетинає її так, що не виливається й краплини такої потрібної зараз Черемашкові крові (Ю. Шовкопляс);
* Образно. Там тремтів, пульсував, болів цілий клубок найтонших кровоносних судинок, з яких він боявся зачепити бодай одну, а хтось грубо, безжально й брутально сік по них ножем (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)