судноводіння
СУДНОВОДІ́ННЯ, я, с.
Мистецтво водіння суден певним курсом, а також наука, на якій ґрунтується це мистецтво.
Чорне море він [капітан] розглядав як своє домашнє, і наука судноводіння в нього була спрощена до краю: – Навпростець (О. Гончар);
// Керування судном під час плавання.
Процеси судноводіння.
Словник української мови (СУМ-20)