судноводіння
СУДНОВОДІ́ННЯ, я, с. Мистецтво водіння суден певним курсом, а також наука, на якій грунтується це мистецтво.
Чорне море він [капітан] розглядав як своє домашнє, і наука судноводіння в нього була спрощена до краю: — Навпростець (Гончар, Тронка, 1963, 151);
// Керування судном під час плавання.
На «Светлогорске», головному судні нової серії суховантажних теплоходів, повністю автоматизована не тільки машинна установка, а й процеси судноводіння (Наука і культура.., 1970, 289).
Словник української мови (СУМ-11)