сузір'я
СУЗІ́Р'Я, я, с.
Ділянка зоряного неба, група яскравих зірок, об'єднаних спільною назвою.
Коли по тривозі на батареї схопились бійці, в небі горіли ще зорі, тільки вбік пересунулись сузір'я (А. Головко);
Високо в небі пливло сузір'я Великої Ведмедиці (О. Десняк);
* Образно. Біліють ліхтарів сузір'я У тополиному пуху (Л. Дмитерко);
Зітхнувши, з ясена упало підрізане осіннім холодком сузір'я листків (М. Стельмах);
* У порівн. По вінку із світляків знати, де ходить Мавка поміж деревами: вінок той ясніє то цілим сузір'ям, то окремими іскрами (Леся Українка);
* Образно. * У порівн. Героїв горять імена, як сузір'я!.. (І. Нехода);
// яке, кого, чого, перен. Про групу видатних людей, учених, митців і т. ін. того самого періоду, об'єднаних спільністю поглядів, завдань і т. ін.
От будинок: декабристи Тут раду радили колись. Про їх сузір'я променисте Легенди в пам'яті сплелись (М. Рильський);
В сузір'ї імен кращих синів і дочок українського народу яскравою зорею сяє ім'я Лесі Українки (з наук. літ.).
△ (1) Сузі́р'я Лі́ри – сузір'я, розташоване вздовж Чумацького шляху в північній півкулі неба, з яскравою зіркою Вега.
Наша сонячна система рухається в напрямі до сузір'їв Ліри і Геркулеса (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)