сукня

СУ́КНЯ, і, ж.

Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття.

[Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (І. Нечуй-Левицький);

Тоненька, тендітна, в білій легкій сукні, Ольга нагадувала польову квітку (О. Копиленко);

Арсена наздогнала струнка чорнява дівчина в білій концертній сукні (Л. Дмитерко);

Жалобна сукня;

Шлюбна сукня;

* У порівн. Сонце кидало на гору свої косі ранкові паруси і обдавало рожевим світом. Горіла трава, як зелена оксамитова сукня (Панас Мирний).

Закри́те пла́ття <�Закри́та су́кня> див. пла́ття;

(1) У самі́й су́кні – без верхнього одягу.

Погода тепер чудова (+25° цілий день), я ходжу .. в самій сукні (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. сукня — су́кня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сукня — сов. плаття; (легенька) пеньюар; Д. спідниця; сукенка, г. суконка.  Словник синонімів Караванського
3. сукня — [сукн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -кон'  Орфоепічний словник української мови
4. сукня — -і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. Шлюбна сукня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сукня — СУ́КНЯ (верхній жіночий одяг), ПЛА́ТТЯ, ПЛАХІ́ТТЯ розм.; РОБРО́Н заст. (з криноліном).  Словник синонімів української мови
6. сукня — Су́кня, -ні; су́кні, су́конь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сукня — СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах