сукня —
су́кня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
сукня —
сов. плаття; (легенька) пеньюар; Д. спідниця; сукенка, г. суконка.
Словник синонімів Караванського
сукня —
-і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. Шлюбна сукня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сукня —
СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (І.
Словник української мови у 20 томах
сукня —
СУ́КНЯ (верхній жіночий одяг), ПЛА́ТТЯ, ПЛАХІ́ТТЯ розм.; РОБРО́Н заст. (з криноліном).
Словник синонімів української мови
сукня —
СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах