1. Орфоепічний словник української мови

сукня

су́кня

[сукн'а]

-н'і, ор. -неийу, р. мн. -кон'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукня — су́кня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сукня — сов. плаття; (легенька) пеньюар; Д. спідниця; сукенка, г. суконка. Словник синонімів Караванського
  3. сукня — -і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. Шлюбна сукня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сукня — СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (І. Словник української мови у 20 томах
  5. сукня — СУ́КНЯ (верхній жіночий одяг), ПЛА́ТТЯ, ПЛАХІ́ТТЯ розм.; РОБРО́Н заст. (з криноліном). Словник синонімів української мови
  6. сукня — Су́кня, -ні; су́кні, су́конь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сукня — СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах