сукня

СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття.

[Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (Н.-Лев., II, 1956, 491);

Тоненька, тендітна, в білій легкій сукні, Ольга нагадувала польову квітку (Коп., Лейтенанти, 1947, 34);

Арсена наздогнала струнка чорнява дівчина в білій концертній сукні (Дмит., Розлука, 1957, 204);

Жалобна сукня; Шлюбна сукня; *У порівн. Сонце кидало на гору свої косі ранкові паруси і обдавало рожевим світом. Горіла трава, як зелена оксамитова сукня (Мирний, І, 1954, 248).

У самі́й су́кні — без верхнього одягу.

Погода тепер чудова (+25° цілий день), я ходжу.. в самій сукні (Л. Укр., V, 1956, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукня — су́кня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сукня — сов. плаття; (легенька) пеньюар; Д. спідниця; сукенка, г. суконка. Словник синонімів Караванського
  3. сукня — [сукн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -кон' Орфоепічний словник української мови
  4. сукня — -і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. Шлюбна сукня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сукня — СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (І. Словник української мови у 20 томах
  6. сукня — СУ́КНЯ (верхній жіночий одяг), ПЛА́ТТЯ, ПЛАХІ́ТТЯ розм.; РОБРО́Н заст. (з криноліном). Словник синонімів української мови
  7. сукня — Су́кня, -ні; су́кні, су́конь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)