сукня
сов. плаття; (легенька) пеньюар; Д. спідниця; сукенка, г. суконка.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сукня — су́кня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сукня — [сукн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -кон' Орфоепічний словник української мови
- сукня — -і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. Шлюбна сукня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сукня — СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (І. Словник української мови у 20 томах
- сукня — СУ́КНЯ (верхній жіночий одяг), ПЛА́ТТЯ, ПЛАХІ́ТТЯ розм.; РОБРО́Н заст. (з криноліном). Словник синонімів української мови
- сукня — Су́кня, -ні; су́кні, су́конь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сукня — СУ́КНЯ, і, ж. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідає кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці; плаття. [Оленка:] Яка я панна! От Єфросина, то панна: вона убирається в шовкові сукні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах