сукровиця
СУ́КРОВИЦЯ, і, ж.
Жовтувата рідина, яка витікає разом із кров'ю з уражених тканин тіла, сочиться з гнійних ран.
Там, де шкіра була здерта, утворилися справжні рани, вони сочилися сукровицею і щеміли (О. Гуреїв);
* У порівн. Хоча дерево у негоду викидало з себе, мов сукровицю, червоні шматки серцевини, влітку воно синіло від плодів (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)