сукровиця
СУ́КРОВИЦЯ, і, ж. Жовтувата рідина, яка витікає разом із кров’ю з уражених тканин тіла, сочиться з гнійних ран.
Там, де шкіра була здерта, утворилися справжні рани, вони сочилися сукровицею і щеміли (Гур., Друзі.., 1959, 183);
*У порівн. Хоча дерево у негоду викидало з себе, мов сукровицю, червоні шматки серцевини, влітку воно синіло від плодів (Стельмах, І, 1962, 157).
Словник української мови (СУМ-11)