сукровище
СУКРОВИ́ЩЕ, а, с., діал.
Місце, де пролилася чия-небудь кров, де хтось був убитий.
Будь-де гнати овець не можна, бо міг би пригнати на сукровище .. Якби вівці хапнули на такім місці трави – одразу би їм уняло манну (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)