сукупність

СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж.

Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось.

Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (з публіц. літ.);

Людина відчула себе сукупністю своїх історичних та суспільних зв'язків (з наук. літ.).

(1) В [усі́й (свої́й, їх і т. ін.)] суку́пності – разом, загалом; у цілому.

Блискуча фортуна плюс до неї родючі землі, незрівнянні пасовиська, породисті вівці – все це в сукупності принесло Фальцфейнам їхні мільйони (О. Гончар);

Щоб історичні факти розкривали суть явищ, їх треба вивчати в комплексі, в усій їх сукупності (з публіц. літ.).

△ (2) Генера́льна суку́пність – абсолютно всі можливі результати певної події.

Значення в інших словниках

1. сукупність — суку́пність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сукупність — Усе разом, КОМПЛЕКС фр. цілість; п! СПОЛУЧЕННЯ.  Словник синонімів Караванського
3. сукупність — [сукупн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. сукупність — -ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сукупність — Суку́пність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сукупність — СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось. Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах