сукупність
СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж.
Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось.
Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (з публіц. літ.);
Людина відчула себе сукупністю своїх історичних та суспільних зв'язків (з наук. літ.).
(1) В [усі́й (свої́й, їх і т. ін.)] суку́пності – разом, загалом; у цілому.
Блискуча фортуна плюс до неї родючі землі, незрівнянні пасовиська, породисті вівці – все це в сукупності принесло Фальцфейнам їхні мільйони (О. Гончар);
Щоб історичні факти розкривали суть явищ, їх треба вивчати в комплексі, в усій їх сукупності (з публіц. літ.).
△ (2) Генера́льна суку́пність – абсолютно всі можливі результати певної події.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сукупність — суку́пність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сукупність — Усе разом, КОМПЛЕКС фр. цілість; п! СПОЛУЧЕННЯ. Словник синонімів Караванського
- сукупність — [сукупн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- сукупність — -ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сукупність — Суку́пність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сукупність — СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось. Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах