1. Словник української мови в 11 томах

сукупність

СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось.

Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (Ком. Укр., 1, 1959, 19);

Сьогоднішня праця робітника — це не тільки сукупність мускульних зусиль, а й напруга розуму, творчий процес (Літ. Укр., 16.II 1965, 2).

В [усі́й (свої́й, їх i т. ін.)] суку́пності — разом, загалом; у цілому.

Блискуча фортуна плюс до неї родючі землі, незрівнянні пасовиська, породисті вівці — все це в сукупності принесло Фальцфейнам їхні мільйони (Гончар, Таврія, 1952, 141);

Щоб історичні факти розкривали суть явищ, їх треба вивчати в комплексі, в усій їх сукупності (Ком. Укр., 5, 1960, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукупність — суку́пність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сукупність — Усе разом, КОМПЛЕКС фр. цілість; п! СПОЛУЧЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. сукупність — [сукупн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. сукупність — СУКУ́ПНІСТЬ, ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось. Правильна система ведення господарства становить сукупність організаційно-господарських, агротехнічних, зоотехнічних та інших заходів (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. сукупність — -ності, ж. Неподільна єдність чого-небудь; загальна кількість, сума чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сукупність — Суку́пність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)