1. Словник української мови у 20 томах

сукупно

СУКУ́ПНО, присл.

Спільно, разом.

Лункий дріб її закаблуків, дзвінкий і зовсім бездумний спів, зухвале ухкання та безпричинний розкотистий сміх – все сукупно підняло над осокором чорну горласту заметіль [граків] (І. Волошин);

Сподівався [Ант], що повернеться Бразд і житиме з ними сукупно (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сукупно — суку́пно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сукупно — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  3. сукупно — присл. Спільно, разом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сукупно — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. Словник синонімів української мови
  5. сукупно — СУКУ́ПНО, присл. Спільно, разом. Лункий дріб її закаблуків, дзвінкий і зовсім бездумний спів, зухвале ухкання та безпричинний розкотистий сміх — все сукупно підняло над осокором чорну горласту заметіль [граків] (Вол. Словник української мови в 11 томах