Словник української мови у 20 томах

сумація

СУМА́ЦІЯ, ї, ж., фізл.

Виникнення збудження в тканинах організмів унаслідок дії кількох послідовних підпорогових подразнень, кожне з яких окремо не може спричинити фізіологічну реакцію.

Пилок квітковий навіть на фоні свинцевої інтоксикації сприяє прискоренню сумації центральною нервовою системою підпорогових імпульсів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сумація — сума́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сумація — -ї, ж. Підвищення збудливості живої тканини під впливом ряду підпорогових подразнень до рівня, при якому ці подразнення набувають властивостей порогових і можуть викликати процес збудження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сумація — сума́ція (від лат. summa – сукупність) виникнення збудження в тканинах організмів внаслідок дії кількох послідовних підпорогових подразнень, кожне з яких окремо не може спричинити фізіологічну реакцію.  Словник іншомовних слів Мельничука