сумбур

СУМБУ́Р, у, ч.

Щось неясне, безсистемне; плутанина, безладдя.

Сумбур його доказів і нападів на мене я, сподіваюсь, уже доказала (М. Олійник);

Гортаю свій “Сумбурник”. Якби хтось знав, що я так назвав блокнот для записів, і прочитав ці записи, то погодився б, що й справді сумбур. Ну й що? (Г. Усач);

Поїзд... Все ж таки це якийсь сумбур: курочка... принцеса Буль-Буль... три тисячі... Лiдочка... за п'ять хвилин поїзд... мiй поїзд (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. сумбур — сумбу́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сумбур — Безлад, безтям, безглуздя, дурне, мішанина, плутанина  Словник чужослів Павло Штепа
3. сумбур — -у, ч. Щось неясне, безсистемне; плутанина, безладдя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сумбур — БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Р розм., МІШАНИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
5. сумбур — СУМБУ́Р, у, ч. Щось неясне, безсистемне; плутанина, безладдя. Представники різних формалістичних напрямів у мистецтві.. оголошували всяке кривляння чимсь новим.  Словник української мови в 11 томах