сумісний
СУМІ́СНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким-небудь; спільний.
Явдоха нюхом відгадала, що Павло буде чоловік покірний..: вінчаючись, перша ступнула на килим біля аналоя і на перших же днях їхнього сумісного життя ніжно сказала “ши” (Григорій Тютюнник);
// Який відбувається, проводиться спільно або водночас.
Для одержання високого врожаю силосної маси .. у багатьох господарствах застосували сумісні посіви кукурудзи з соєю та з іншими зернобобовими (з наук. літ.);
Сумісне внесення добрив.
2. Який можна поєднати, сполучити з чим-небудь.
Монгольський богол – і донька воєводи київського! Хіба ці поняття сумісні? Забудь про неї думати, як і про Милану! (В. Малик);
Для його споглядальної душі поривання рідко були сумісні з рішучими діями (М. Малиновська);
Мистецтво і злочин не сумісні! Мистецтво – це чесність, чистота і душевна краса! (Ю. Смолич);
Надійними, довговічними, рухливими, хімічно та біологічно сумісними мають бути .. штучні клапани (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)