суперлатив
СУПЕРЛАТИ́В, а, ч., лінгв.
Форма найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників.
Словник української мови (СУМ-20)СУПЕРЛАТИ́В, а, ч., лінгв.
Форма найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників.
Словник української мови (СУМ-20)