супермен

СУПЕРМЕ́Н, а, ч.

1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина.

І якоюсь мірою девальвується все інше – любов, ненависть, падія, адже все це – в колі людських ідей, коли б воно акумулювалося в нас від усього цього тлуму, ми всі або поставали б суперменами, або збайдужіли до краю (Ю. Мушкетик);

Із сестрою Мирон – природний. Не актор, не супермен, а просто – брат, який щиро хоче вирятувати занапащену й страждаючу душу близької людини (з наук.-попул. літ.).

2. Герой детективів, коміксів, кінобойовиків і т. ін., наділений надзвичайними якостями.

Значення в інших словниках

1. супермен — суперме́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. супермен — Надлюдина  Словник чужослів Павло Штепа
3. супермен — -а, ч. 1》 Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина. 2》 Чоловік, який якими-небудь якостями, достоїнствами перевершує звичайних чоловіків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. супермен — суперме́н (англ. superman, від лат. super – над і англ. man – людина) 1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми, надлюдина (ірон.). 2. В буржуазній літературі і мистецтві – герой детективних коміксів, кінобойовиків тощо, наділений незвичайними якостями.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. супермен — НАДЛЮДИ́НА (у деяких філософських течіях — людина сильної волі й духу; індивідуаліст, що ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами; розм. — людина, якою захоплюються, яку високо цінують за її певні особливості, вміння і...  Словник синонімів української мови
6. супермен — СУПЕРМЕ́Н, а, ч. 1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина. 2. Герой детективів, коміксів, кінобойовиків і т. ін., наділений надзвичайними якостями.  Словник української мови в 11 томах