Словник української мови в 11 томах

супермен

СУПЕРМЕ́Н, а, ч.

1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина.

2. Герой детективів, коміксів, кінобойовиків і т. ін., наділений надзвичайними якостями.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. супермен — суперме́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. супермен — Надлюдина  Словник чужослів Павло Штепа
  3. супермен — СУПЕРМЕ́Н, а, ч. 1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина. І якоюсь мірою девальвується все інше – любов, ненависть, падія, адже все це – в колі людських ідей, коли б воно акумулювалося в нас від усього цього тлуму...  Словник української мови у 20 томах
  4. супермен — -а, ч. 1》 Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми; надлюдина. 2》 Чоловік, який якими-небудь якостями, достоїнствами перевершує звичайних чоловіків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. супермен — суперме́н (англ. superman, від лат. super – над і англ. man – людина) 1. Людина, впевнена у своїй перевазі над іншими людьми, надлюдина (ірон.). 2. В буржуазній літературі і мистецтві – герой детективних коміксів, кінобойовиків тощо, наділений незвичайними якостями.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. супермен — НАДЛЮДИ́НА (у деяких філософських течіях — людина сильної волі й духу; індивідуаліст, що ставить себе над суспільством, поза його правовими й моральними нормами; розм. — людина, якою захоплюються, яку високо цінують за її певні особливості, вміння і...  Словник синонімів української мови